розпочатий
РОЗПОЧА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпоча́ти.
Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Дмит., Вірші.., 1949, 146);
Всесвітньо-історичний поворот людства від капіталізму до соціалізму, розпочатий Жовтневою революцією, — закономірний результат розвитку суспільства (Програма КПРС, 1961, 6);
// У знач. прикм.
Запаленими від безсоння очима подивився [гетьман] на вікна, потім на розпочатий лист (Ле, Наливайко, 1957, 184);
// розпоча́то, безос. присудк. сл.
Цю роботу тільки розпочато (Еллан, II, 1958, 170);
Нову п’ятирічку добре розпочато (Ком. Укр., 10, 1966, 8).
Словник української мови (СУМ-11)