Словник української мови в 11 томах

розпочатий

РОЗПОЧА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпоча́ти.

Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Дмит., Вірші.., 1949, 146);

Всесвітньо-історичний поворот людства від капіталізму до соціалізму, розпочатий Жовтневою революцією, — закономірний результат розвитку суспільства (Програма КПРС, 1961, 6);

// У знач. прикм.

Запаленими від безсоння очима подивився [гетьман] на вікна, потім на розпочатий лист (Ле, Наливайко, 1957, 184);

// розпоча́то, безос. присудк. сл.

Цю роботу тільки розпочато (Еллан, II, 1958, 170);

Нову п’ятирічку добре розпочато (Ком. Укр., 10, 1966, 8).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розпочатий — розпоча́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розпочатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпочати. || розпочато, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпочатий — РОЗПОЧА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпоча́ти. Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Л. Дмитерко); Малюнок був ледь розпочатий. ..  Словник української мови у 20 томах
  4. розпочатий — Розпо́ча́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)