розпромінюватися
РОЗПРОМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗПРОМІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.
Сяяти промінням (про джерело світла).
Денне біле світло розпромінюється (І. Волошин);
// перен. Щасливо, весело, радісно усміхатися.
– Ніколи не гадала, що в цьому місті живуть такі чемні люди, – розпромінилася в усмішці жінка (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)