розпромінюватися
РОЗПРОМІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗПРОМІ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док. Сяяти промінням (про джерело світла).
Денне біле світло розпромінюється (Вол., Дні.., 1958, 34);
// перен. Щасливо, весело, радісно усміхатися.
— Ніколи не гадала, що в цьому місті живуть такі чемні люди, — розпромінилася в усмішці жінка (Загреб., Спека, 1961, 255).
Словник української мови (СУМ-11)