розпропагований
РОЗПРОПАГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпропагува́ти.
— Комуністи організовували рух опору, коли хочете знати! Зрозуміло? — Що ж, запишемо інакше: розпропагований комуністами… (Ю. Янов., II, 1954, 61).
Словник української мови (СУМ-11)