розпропагувати

РОЗПРОПАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.

1. Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів.

– Він картав мене за вас, Уласе Уласовичу: як це так, каже, свого напарника і не розпропагувати (Ю. Смолич);

– Французів розпропагували, англійці заворушились, а ці... справді, як віслюки (О. Гончар).

2. рідко. Те саме, що загітува́ти.

– Я зараз піду розпропагую Миколку, нехай на баяні хоч пару танців зіграє (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. розпропагувати — розпропагува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпропагувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів. 2》 рідко. Те саме, що загітувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпропагувати — РОЗПРОПАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів.  Словник української мови в 11 томах