розпропагувати
РОЗПРОПАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.
1. Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів.
– Він картав мене за вас, Уласе Уласовичу: як це так, каже, свого напарника і не розпропагувати (Ю. Смолич);
– Французів розпропагували, англійці заворушились, а ці... справді, як віслюки (О. Гончар).
2. рідко. Те саме, що загітува́ти.
– Я зараз піду розпропагую Миколку, нехай на баяні хоч пару танців зіграє (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпропагувати — розпропагува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпропагувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів. 2》 рідко. Те саме, що загітувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпропагувати — РОЗПРОПАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів. Словник української мови в 11 томах