1. Словник української мови в 11 томах

розпропагувати

РОЗПРОПАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів.

— Він картав мене за вас, Уласе Уласовичу: як це так, каже, свого напарника і не розпропагувати (Смолич, Світанок.., 1953, 185);

— Французів розпропагували, англійці заворушились, а ці… справді, як віслюки (Гончар, II, 1959, 66).

2. рідко. Те саме, що загітува́ти.

— ..Я зараз піду розпропагую Миколку, нехай на баяні хоч пару танців зіграє (Коп., Сусіди, 1955, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпропагувати — розпропагува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпропагувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів. 2》 рідко. Те саме, що загітувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпропагувати — РОЗПРОПАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого-небудь відмовитися від своїх поглядів. – Він картав мене за вас, Уласе Уласовичу: як це так, каже, свого напарника і не розпропагувати (Ю. Словник української мови у 20 томах