розпросторений
РОЗПРОСТО́РЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпросто́рити.
Широко розпросторені крила ледве тремтять у чистому повітрі (Панас Мирний);
Основа сеї поеми [“Ізольда Білорука”] взята з середньовічного роману “Трістан та Ізольда”, що колись у численних версіях на різних мовах був широко розпросторений по всіх європейських, в тім числі й по слов'янських сторонах (Леся Українка);
На самомк краю лісу на горбку ріс дуб-велет, обхватів у чотири, ще не старий, дужий, розпросторений у всі боки (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)