розпросторений

РОЗПРОСТО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпросто́рити.

Широко розпросторені крила ледве тремтять у чистому повітрі (Мирний, IV, 1955, 308);

Основа сеї поеми [«Ізольда Білорука»] взята з середньовічного роману «Трістан та Ізольда», що колись у численних версіях на різних мовах був широко розпросторений по всіх європейських, в тім числі й по слов’янських сторонах (Л. Укр., І, 1951, 409).

Значення в інших словниках

1. розпросторений — розпросто́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розпросторений — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
3. розпросторений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпросторити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпросторений — РОЗПРОСТО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розпросто́рити. Широко розпросторені крила ледве тремтять у чистому повітрі (Панас Мирний); Основа сеї поеми [“Ізольда Білорука”] взята з середньовічного роману “Трістан та Ізольда”...  Словник української мови у 20 томах
5. розпросторений — Розпросто́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)