розпікірований
РОЗПІКІРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розпікірува́ти.
Рослинки суниць, розпікіровані в парниках, навіть ті, що не мають корінців, приживаються значно краще, ніж в грядках (з наук. літ.);
// у знач. прикм.
Розпікіровану розсаду злегка поливали і закривали плівкою (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)