розпікірований
РОЗПІКІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпікірува́ти.
Рослинки суниць, розпікіровані в парниках, навіть ті, що не мають корінців, приживаються значно краще, ніж в грядках (Сад. і ягідн., 1957, 257);
Розпікіровану розсаду злегка поливали і закривали плівкою (Хлібороб Укр., 1, 1969, 19).
Словник української мови (СУМ-11)