розростатися
РОЗРОСТА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗРОСТИ́СЯ, те́ться, док.
1. Виростати, утворюючи нові ростки, пагони (про рослину).
Гай усе розроставсь (Марко Вовчок);
У червні лили плідні дощі, і хоч хлібові це мало допомогло, проте трави та бур'яни розрослися без міри (Ю. Яновський);
Розрісся сад крислатий, Все .. отінив село (М. Рильський).
2. Ставати більшим за розміром, кількістю; збільшуватися.
Лист розростався, на столі вже лежало дванадцять сторінок (С. Голованівський);
У Києві .. розростаються нові квартали. Місто росте (П. Загребельний);
З високої Замкової гори видно, як широко розрісся старий Львів (І. Цюпа);
// перен. Поширювати сферу дії, прояву; посилюватися.
Розмови ставали більш різнобарвні і розростались (М. Коцюбинський);
Гамір розростався. Дим става густіший і густіший (В. Винниченко);
– Народне новгородський, розростайся й міцній! Будьмо! (П. Загребельний);
Гидке почуття враз розрослося, роздулося (О. Донченко);
* Образно. З кожною хвилиною схід розростався високим вінком світання (О. Гончар);
// в що. Збільшуючись, посилюючись, перетворюватися в що-небудь.
Ця радість, цей захват народний Уже розрослися в атаку (І. Нехода);
// до чого. Збільшуватися до якихось розмірів.
Армія мусить розростися до колосальних масштабів (О. Гончар);
// з чого. Починати рости, збільшуватися від чого-небудь.
Нинішнє багатство Терентія розрослося з Дорохтеєвого чумакування, хоча вже з його грошей і тіла до решти вивітрюється дух в'яленої риби (М. Стельмах).
3. рідко. Ставати товстим; товстіти.
Вона б іще її [одежину] шанувала, та трохи сама розрослась, що вже не надягти (А. Свидницький);
– Хіба тебе впізнаєш – розрісся, ніби столітній дуб! – зрадів Тарас товаришеві (Василь Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)