розруйний

РОЗРУ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко.

Те саме, що руйнівни́й.

Відразу й без жалю розруйнії сили Зелену й хорошу рокиту розбили, І замість недавно міцної рослини Зостались нікчемні горілі руїни (Я. Щоголів).

Значення в інших словниках

1. розруйний — розру́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розруйний — -а, -е, поет. Те саме, що руйнівний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розруйний — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту).  Словник синонімів української мови
4. розруйний — РОЗРУ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що руйнівни́й. Відразу й без жалю розруйнії сили Зелену й хорошу рокиту розбили, І замість недавно міцної рослини Зостались нікчемні горілі руїни (Щог., Поезії, 1958, 443).  Словник української мови в 11 томах