розруйний

розру́йний

-а, -е, поет.

Те саме, що руйнівний.

Значення в інших словниках

1. розруйний — розру́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розруйний — РОЗРУ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що руйнівни́й. Відразу й без жалю розруйнії сили Зелену й хорошу рокиту розбили, І замість недавно міцної рослини Зостались нікчемні горілі руїни (Я. Щоголів).  Словник української мови у 20 томах
3. розруйний — РУЙНІВНИ́Й (який руйнує що-небудь), РУЙНУВА́ЛЬНИЙ, РУЇ́ННИЙ, РУЇ́ННИЦЬКИЙ, РУЇВНИ́ЧИЙ рідко, РУЙНА́ЦЬКИЙ рідко, РОЗРУ́ЙНИЙ діал.; СПУСТО́ШЛИВИЙ (який руйнує дощенту).  Словник синонімів української мови
4. розруйний — РОЗРУ́ЙНИЙ, а, е, поет., рідко. Те саме, що руйнівни́й. Відразу й без жалю розруйнії сили Зелену й хорошу рокиту розбили, І замість недавно міцної рослини Зостались нікчемні горілі руїни (Щог., Поезії, 1958, 443).  Словник української мови в 11 томах