Словник української мови у 20 томах

розрум'янілий

РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, а, е.

Який став рум'яним.

Повні .. блиску очі і личко лукаве, розрум'яніле, персиково-туге... (О. Гончар);

Перед очима невідступно стояла Ярина. Схвильована, розрум'яніла, соромливо ховала очі (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розрум'янілий — розрум'яні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розрум'янілий — -а, -е. Який став рум'яним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрум'янілий — РОЗЧЕРВОНІ́ЛИЙ (який розчервонівся, розрум'янився), РОЗРУМ'Я́НЕНИЙ, РОЗРУМ'ЯНІ́ЛИЙ, РОЗШАРІ́ЛИЙ, РОЗЖЕ́ВРЕНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ, РОЗЖЕ́ВРІЛИЙ. На розчервонілих обличчях козаків.. застиг вираз якогось особливого урочистого напруження (Н.  Словник синонімів української мови