розрізуватися
РОЗРІ́ЗУВАТИСЯ, ується і рідше РОЗРІЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗРІ́ЗАТИСЯ, і́жеться, док.
1. Ставати, виявлятися розрізаним.
Зелено-жовтою смугою розрізується тьма над садом, і смуга прожогом летить угору, тягнучи за собою темну масу літака (В. Винниченко).
2. тільки недок. Пас. до розрі́зувати, розріза́ти.
Частково затверділий метал у кристалізаторі витягується, а потім з допомогою автогенного різака розрізується на потрібні розміри (з наук.-попул. літ.);
Марніла краса на лиці, розрізалась зморшками, тільки виразисті карі очі були по-дівочому молоді (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)