розсварюватися
РОЗСВА́РЮВАТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, недок., РОЗСВАРИ́ТИСЯ, сварю́ся, сва́ришся, док., розм.
Посваритися з ким-небудь; розійтися.
– Коли б то вона сиділа не в Києві, а десь на українах, то знала б, яка загроза суне з поля і хто її на нас насилає, – вкрай розсварившись, крикнув Добислав (С. Скляренко);
На мить це ім'я витіснило з Євгенової голови все. Євген пригадав, що в театрі вони розсварилися з Лілею (Ю. Мушкетик);
А як твій шофер? – Розсварилися... – Я знав, що так буде (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)