розсвербітися

РОЗСВЕРБІ́ТИСЯ, би́ться, док., розм.

Почати сильно свербіти.

[Настя:] Ви ж обіщались [обіцяли], здається, провести Прісю? [Кость:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе. А в мене оце саме язик розсвербівся (С. Васильченко);

* Образно. [Гервасій:] Щоб знов розсвербілось дворянство? Та не будь дитиною, пали! (І. Карпенко-Карий);

Розсвербілась голова.

Значення в інших словниках

1. розсвербітися — розсвербі́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розсвербітися — -биться, док., розм. Почати сильно свербіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсвербітися — Розсвербі́тися, -блю́ся, -би́шся, -бля́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. розсвербітися — РОЗСВЕРБІ́ТИСЯ, би́ться, док., розм. Почати сильно свербіти. [Настя:] Ви ж обіщались, здається, провести Прісю? [Кость:] Не бійтесь: знайдеться хтось, що й без мене проведе. А в мене оце саме язик розсвербівся (Вас., III, 1960, 171).  Словник української мови в 11 томах
5. розсвербітися — Розсвербітися, -блюся, -бишся гл. Раззудиться. Розсвербілась спина. Конст. у.  Словник української мови Грінченка