розсекречуватися
РОЗСЕКРЕ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСЕКРЕ́ТИТИСЯ, е́чуся, е́тишся, док.
1. Ставати доступним, відомим (про те, що раніше було секретним, таємним).
Згадаймо знаменитий “Звіт”.. автора [американця] не то, що критикували, а буквально, цькували. Як би там не було, сексологія “розсекречувалася”, потребувала наукового обґрунтування (з наук.-попул. літ.).
2. Вибувати із складу осіб, причетних до секретної роботи.
3. тільки недок. Пас. до розсекре́чувати.
Словник української мови (СУМ-20)