розселянювання

РОЗСЕЛЯ́НЮВАННЯ, я, с.

1. іст. Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію.

Процес розселянювання.

2. Дія за знач. розселя́нювати.

Україна, незважаючи на процеси “урбанізації”, “розселянювання”, все ж зберігає живу народну традицію, зафіксувати стан якої обов'язок вчених (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. розселянювання — розселя́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розселянювання — -я, с., іст. Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розселянювання — РОЗСЕЛЯ́НЮВАННЯ, я, с. Розпад класу селян при капіталізмі на сільський пролетаріат і сільську буржуазію. Характерний для всієї тодішньої Росії процес «розселянювання» (ленінський вираз), відкриті В. І.  Словник української мови в 11 томах