розсерджуватися
РОЗСЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док.
Відчувати роздратування, обурення, гнів.
Собака розсердився, кинув кота у воду. З того часу й пішла ворожнеча між собакою і котом (з легенди);
Розсердився [Ентелл] і роз'ярився, Аж піну з рота попустив (І. Котляревський);
Старий Бульба гарячився, гарячився, нарешті розсердився зовсім і встав із-за столу (О. Довженко);
* Образно. Море так розсердилось, так хвилями кидає, що на тому місці, де хтось звичайне сидить, уже не можна всидіти, – водою заливає (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)