розсерджувати

РОЗСЕ́РДЖУВАТИ, ую, уєш. недок., РОЗСЕ́РДИТИ, джу, диш, док., кого.

Приводити кого-небудь у стан роздратування, обурення, гніву.

Ми думали, що биття озвірить учителя, розсердить, розлютить його (І. Франко);

– Я не знав, що це тебе так... що тебе так... розсердить це – трохи ображений, почав знов Семенюк (В. Винниченко);

– Цього Марка треба тільки розсердити, – пересвідчилися дівчата, – тоді він страшний та лютий стає (К. Гордієнко).

Словник української мови (СУМ-20)