розсилати
РОЗСИЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗІСЛА́ТИ, ішлю́, і́шле́ш, док., кого, що.
Посилати, відправляти в різні місця.
Старий, обпатравши кабана, розділя його на шматки і розсила [на свято] меншими хлопцями (Г. Квітка-Основ'яненко);
Тут тихо. Звідси голос не долине До шпигунів, що розсилає цар (М. Рильський);
Таємними пакетами він розіслав свої листи у всі ті місця в Харкові, де перебував Улас (Григорій Тютюнник);
// Посилати, відправляти всіх (усе), нікого (нічого) не залишаючи.
Невгамовна Параска спозаранку розсилала всюди слуг та прислужниць – шукати дурноверхого шляхтича (О. Ільченко);
Бачить [Сомко], що тим серцем мішанині таборовій не запобігне [запобіжить], розіслав старшину по всьому обозі козаків гамувати, а сам сів на коня і поїхав поміж наметами (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)