розскубаний

РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розску́бати, розску́бти.

На порозі з'явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: – Тьху! Ти чого така розскубана? (А. Хижняк);

// у знач. прикм.

Розскубане пір'я.

Значення в інших словниках

1. розскубаний — розску́баний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розскубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розскубати, розскубти. || розскубано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розскубаний — РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розску́бати, розску́бти. На порозі з’явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: — Тьху! Ти чого така розскубана? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147).  Словник української мови в 11 томах