розскубаний
РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розску́бати, розску́бти.
На порозі з’явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: — Тьху! Ти чого така розскубана? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147).
Словник української мови (СУМ-11)