розскубаний
РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розску́бати, розску́бти.
На порозі з’явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: — Тьху! Ти чого така розскубана? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розскубаний — розску́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розскубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розскубати, розскубти. || розскубано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розскубаний — РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розску́бати, розску́бти. На порозі з'явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: – Тьху! Ти чого така розскубана? (А. Хижняк); // у знач. прикм. Розскубане пір'я. Словник української мови у 20 томах