1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розскубаний

розску́баний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розскубати, розскубти.

|| розскубано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розскубаний — розску́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розскубаний — РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розску́бати, розску́бти. На порозі з'явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: – Тьху! Ти чого така розскубана? (А. Хижняк); // у знач. прикм. Розскубане пір'я. Словник української мови у 20 томах
  3. розскубаний — РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розску́бати, розску́бти. На порозі з’явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: — Тьху! Ти чого така розскубана? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147). Словник української мови в 11 томах