1. Орфографічний словник української мови

розскубаний

розску́баний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розскубаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розскубати, розскубти. || розскубано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розскубаний — РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розску́бати, розску́бти. На порозі з'явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: – Тьху! Ти чого така розскубана? (А. Хижняк); // у знач. прикм. Розскубане пір'я. Словник української мови у 20 томах
  3. розскубаний — РОЗСКУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розску́бати, розску́бти. На порозі з’явилася розпатлана Жозефіна. Масло глянув на неї і скривився: — Тьху! Ти чого така розскубана? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 147). Словник української мови в 11 томах