розсмакувати
РОЗСМАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод., розм.
1. Куштуючи, визначити смак, відчути смакові якості чого-небудь; розкуштувати.
Сахно обережно сьорбнула бурої, з неприємним запахом юшки .. – Тут є хлор? – запитала вона, розсмакувавши. Гальванеску розсміявся (Ю. Смолич);
Юрко поволі обідав. Їв ріденький суп, .. потім копирсався виделкою у шматку кролячого м'яса з картопляним пюре та смачною підливою. Коли розсмакував, почав гризти завзятіше (П. Дорошко);
* Образно. Старий довгу хвилю поглядав на нього, плямкаючи губами, немов старався розсмакувати сю новину (І. Франко).
2. перен. Відчути, зрозуміти що-небудь.
– Чого вже, чого, а панувати дуже легко. А ти ще й досі того не розсмакувала? (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)