Словник української мови у 20 томах

розсмердітися

РОЗСМЕРДІ́ТИСЯ, ди́ться, док., розм.

Почати дуже смердіти.

Та відішли свого хлопа, розсмердівся тут. За його стогоном яка балачка? (Б. Харчук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розсмердітися — розсмерді́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розсмердітися — Розсмердітися, -джуся, -дишся гл. Начать сильно вонять.  Словник української мови Грінченка