розсочуватися

РОЗСО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко.

1. Ставати розрідженим, нещільним, негустим.

За Дніпром на шляхах клубочилась курява .. Лише над Дніпром вона трохи розсочувалась, розвіювалась (Яків Баш).

2. перен. Поступово зникати, затихати.

Припавши до дерев, здригались [Степан і Андрій] од кожного звуку. Але бурчання машини вже розсочилося в туманній тиші (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. розсочуватися — розсо́чуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розсочуватися — -ується, недок., розсочитися, -иться, док., рідко. 1》 Ставати розрідженим, нещільним, негустим. 2》 перен. Поступово зникати, затихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсочуватися — РОЗСО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗСОЧИ́ТИСЯ, и́ться, док., рідко. 1. Ставати розрідженим, нещільним, негустим. За Дніпром на шляхах клубочилась курява.. Лише над Дніпром вона трохи розсочувалась, розвіювалась (Баш, Надія, 1960, 274). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах