розстановлювати
РОЗСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. розстано́влять; док., кого, що, розм.
Те саме, що розставля́ти 1.
Катря розстановлює на столах посуд, пляшки з вином, чарки (З. Мороз);
Смеркало .. Ледве чутно долітало ліниве гупання .. рибалки Олексіївського лиману, що в цей час на ніч розстановляв ятері й верші (Олесь Досвітній);
Ониська та Іван трохи спізнилися і прийшли на гарман, коли прикажчик Сидір Степанович кінчав розстановлювати людей (Л. Яновська);
[Стась (до економа):] Ну, а у дворі як? Все гаразд? Як розстановив варту? (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)