Орфографічний словник української мови

розстановлювати

розстано́влювати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розстановлювати — -юю, -юєш і розстановляти, -яю, -яєш, недок., розстановити, -новлю, -новиш; мн. розстановлять; док., перех., розм. Те саме, що розставляти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розстановлювати — РОЗСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. розстано́влять; док., кого, що, розм. Те саме, що розставля́ти 1. Катря розстановлює на столах посуд, пляшки з вином, чарки (З. Мороз); Смеркало ..  Словник української мови у 20 томах
  3. розстановлювати — РОЗСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і РОЗСТАНОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТАНОВИ́ТИ, новлю́, но́виш; мн. розстано́влять; док., перех., розм. Те саме, що розставля́ти 1. Катря розстановлює на столах посуд, пляшки з вином, чарки (Мороз, П’єси, 1959, 52); Смеркало.  Словник української мови в 11 томах