розстанок

РОЗСТА́НОК, у, ч.:

(1) На розста́нку, поет. – те саме, що На розстава́нні (див. розстава́ння).

Як нам [з Білоруссю] світили вогні на розстанку В ночі тривожні під гул батареї, Шану складаю Максимові Танку, Другові й братові юні моєї (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. розстанок — розста́нок іменник чоловічого роду поет., у складі фразеологізму  Орфографічний словник української мови
2. розстанок — На розстанку поет. — те саме, що На розставанні (див. розставання).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розстанок — РОЗСТА́НОК: ◊ На розста́нку, поет,— те саме, що На розстава́нні ( див. розстава́ння). Як нам [з Білоруссю] світили вогні на розстанку В ночі тривожні під гул батареї, Шану складаю Максимові Танку, Другові й братові юні моєї (Мал., Серце.., 1959, 54).  Словник української мови в 11 томах