розстеляти
РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., що.
Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні.
Катря залазить на віз, розстеляє сіряк і сідає на ньому (А. Головко);
Ми вдвох носили килими до кімнат, розстеляли і розвішували на стінах (Л. Смілянський);
Їй приснилось, ніби вона білить полотно на березі, розстелює його коло червоної калини (І. Нечуй-Левицький);
Вранці Шовкун, ординарець Брянського, вносить казанок, ложки, розстилає рушник і нарізає на ньому хліб (О. Гончар);
Піший розстелив біля Максима шинелю, зсадив обережно товариша, всадовив його на тій шинелі, припнув коня до дубка, а тоді й сам сів (І. Багряний);
Ад'ютант приніс карту і розстелив її на столику (Ю. Бедзик);
Денис, незважаючи на сум'яття і тривогу, що охопила людей, розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати (Григорій Тютюнник);
Кругом розстеляє над нею небо свої зоряні простори (С. Васильченко);
Природа всміхалася до них усім своїм єством, розстелювала перед ними з вершка полонини пречудовий вид (І. Франко);
[Мати:] Ніч розіслала сутінь шовкову, тиша свята навкруги (О. Левада);
// Розкладати, розтрушувати, розсипати тонким шаром по чому-небудь.
Бере рибак трійчата-вила, – Траву на вилах просіва, Бо з черепашками ж трава. Просіявши її до краю, Суши́ть на сонці розстеляє (І. Нехода);
Льон збирають у стадії ранньої жовтої стиглості. Відразу ж після підсихання соломку обмолочують на складних льономолотарках і розстилають (з наук. літ.);
Мар'яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила і запнула її саморобним в гречечку рядном (М. Стельмах);
Квіти звіробою сушать на горищах, бажано під залізним дахом, розстеливши їх тонким шаром (з наук.-попул. літ.);
Степан Васильович тихенько-тихенько розстеляє пісню над пшеницями (М. Стельмах);
Все красномовство своє розстелив перед боярином Вініус (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)