розстеляти
РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., що.
Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні.
Катря залазить на віз, розстеляє сіряк і сідає на ньому (А. Головко);
Ми вдвох носили килими до кімнат, розстеляли і розвішували на стінах (Л. Смілянський);
Їй приснилось, ніби вона білить полотно на березі, розстелює його коло червоної калини (І. Нечуй-Левицький);
Вранці Шовкун, ординарець Брянського, вносить казанок, ложки, розстилає рушник і нарізає на ньому хліб (О. Гончар);
Піший розстелив біля Максима шинелю, зсадив обережно товариша, всадовив його на тій шинелі, припнув коня до дубка, а тоді й сам сів (І. Багряний);
Ад'ютант приніс карту і розстелив її на столику (Ю. Бедзик);
Денис, незважаючи на сум'яття і тривогу, що охопила людей, розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати (Григорій Тютюнник);
Кругом розстеляє над нею небо свої зоряні простори (С. Васильченко);
Природа всміхалася до них усім своїм єством, розстелювала перед ними з вершка полонини пречудовий вид (І. Франко);
[Мати:] Ніч розіслала сутінь шовкову, тиша свята навкруги (О. Левада);
// Розкладати, розтрушувати, розсипати тонким шаром по чому-небудь.
Бере рибак трійчата-вила, – Траву на вилах просіва, Бо з черепашками ж трава. Просіявши її до краю, Суши́ть на сонці розстеляє (І. Нехода);
Льон збирають у стадії ранньої жовтої стиглості. Відразу ж після підсихання соломку обмолочують на складних льономолотарках і розстилають (з наук. літ.);
Мар'яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила і запнула її саморобним в гречечку рядном (М. Стельмах);
Квіти звіробою сушать на горищах, бажано під залізним дахом, розстеливши їх тонким шаром (з наук.-попул. літ.);
Степан Васильович тихенько-тихенько розстеляє пісню над пшеницями (М. Стельмах);
Все красномовство своє розстелив перед боярином Вініус (Н. Рибак).
Значення в інших словниках
- розстеляти — розстеля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розстеляти — Розстелювати, розстилати; (килим) стелити, простеляти; (сіно) розсипати, розтрушувати. Словник синонімів Караванського
- розстеляти — -яю, -яєш, розстилати, -аю, -аєш і рідко розстелювати, -юю, -юєш, недок., розстелити, -стелю, -стелиш і розіслати, розстелю, розстелеш, док., перех. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розстеляти — ПОШИ́РЮВАТИ (бути джерелом або носієм звуку, запаху, що розходиться у просторі), ШИ́РИТИ, РОЗНО́СИТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ (запах); ПРОКО́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ (звук). — Док. Словник синонімів української мови
- розстеляти — Розстеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; розстели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розстеляти — РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., перех. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Словник української мови в 11 томах
- розстеляти — Розстеля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розстелити, -лю, -леш, гл. = розстилати, розіслати. Словник української мови Грінченка