1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розстеляти

розстеля́ти

-яю, -яєш, розстилати, -аю, -аєш і рідко розстелювати, -юю, -юєш, недок., розстелити, -стелю, -стелиш і розіслати, розстелю, розстелеш, док., перех.

Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні.

|| Розкладати, розтрушувати, розсипати тонким шаром по чому-небудь.

|| Поширювати, розносити де-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстеляти — розстеля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розстеляти — Розстелювати, розстилати; (килим) стелити, простеляти; (сіно) розсипати, розтрушувати. Словник синонімів Караванського
  3. розстеляти — РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., що. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Словник української мови у 20 томах
  4. розстеляти — ПОШИ́РЮВАТИ (бути джерелом або носієм звуку, запаху, що розходиться у просторі), ШИ́РИТИ, РОЗНО́СИТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ (запах); ПРОКО́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ (звук). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розстеляти — Розстеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; розстели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розстеляти — РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., перех. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Словник української мови в 11 томах
  7. розстеляти — Розстеля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розстелити, -лю, -леш, гл. = розстилати, розіслати. Словник української мови Грінченка