розстеляти

РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., перех. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні.

Катря залазить на віз, розстеляє сіряк і сідає на ньому (Головко, II, 1957, 235);

Ми вдвох носили килими до кімнат, розстеляли і розвішували по стінах (Сміл., Сашко, 1957, 164);

Їй приснилось, ніби вона білить полотно на березі, розстелює його коло червоної калини (Н.-Лев., III, 1956, 331);

Вранці Шовкун, ординарець Брянського, вносить казанок, ложки, розстилає рушник і нарізає на ньому хліб (Гончар, III, 1959, 27);

Ад’ютант приніс карту і розстелив її на столику (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 73);

Денис, незважаючи на сум’яття і тривогу, що охопила людей, розіслав під гарбою фуфайку і вкладався спати (Тют., Вир, 1964, 290);

*Образно. [Мати:] Ніч розіслала сутінь шовкову, тиша свята навкруги (Лев., Драми.., 1967, 395);

Кругом розстеляє над нею небо свої зоряні простори (Вас., І, 1959, 274);

Природа всміхалася до них усім своїм єством, розстелювала перед ними з вершка полонини пречудовий вид (Фр., III, 1950, 16);

// Розкладати, розтрушувати, розсипати тонким шаром по чому-небудь.

Бере рибак трійчата-вила,— Траву на вилах просіва, Бо з черепашками ж трава. Просіявши її до краю, Суши́ть на сонці розстеляє (Нех., Ми живемо.., 1960, 104);

Льон збирають у стадії ранньої жовтої стиглості. Відразу ж після підсихання соломку обмолочують на складних льономолотарках і розстилають (Хлібороб Укр., 4, 1968, 17);

Мар’яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила і запнула її саморобним в гречечку рядном (Стельмах, II, 1962, 400);

// Поширювати, розносити де-небудь.

Степан Васильович тихенько-тихенько розстеляє пісню над пшеницями (Стельмах, І, 1962, 582);

*Образно. Все красномовство своє розстелив перед боярином Вініус (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстеляти — розстеля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розстеляти — Розстелювати, розстилати; (килим) стелити, простеляти; (сіно) розсипати, розтрушувати. Словник синонімів Караванського
  3. розстеляти — -яю, -яєш, розстилати, -аю, -аєш і рідко розстелювати, -юю, -юєш, недок., розстелити, -стелю, -стелиш і розіслати, розстелю, розстелеш, док., перех. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розстеляти — РОЗСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, РОЗСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко РОЗСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш і РОЗІСЛА́ТИ, розстелю́, розсте́леш, док., що. Класти, розгорнувши, розправивши, розтягнувши по якій-небудь поверхні. Словник української мови у 20 томах
  5. розстеляти — ПОШИ́РЮВАТИ (бути джерелом або носієм звуку, запаху, що розходиться у просторі), ШИ́РИТИ, РОЗНО́СИТИ, РОЗСТЕЛЯ́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ (запах); ПРОКО́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ (звук). — Док. Словник синонімів української мови
  6. розстеляти — Розстеля́ти, -ля́ю, -ля́єш; розстели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розстеляти — Розстеля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розстелити, -лю, -леш, гл. = розстилати, розіслати. Словник української мови Грінченка