розстил
РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец.
Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти².
При комбайновому збиранні льону-довгунця з розстилом соломи на днищі для одержання трести високої якості, а також скорочення строків збирання треба перевертати стрічки стебел (з наук. літ.).
(1) У ро́зстил – розстеляючи по поверхні чого-небудь.
Словник української мови (СУМ-20)