розстил

РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти.

У ро́зстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. розстил — ро́зстил іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розстил — -у, ч., спец. Дія за знач. розстилати, розіслати. У розстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розстил — РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти². При комбайновому збиранні льону-довгунця з розстилом соломи на днищі для одержання трести високої якості, а також скорочення строків збирання треба перевертати стрічки стебел (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах