1. Словник української мови в 11 томах

розстил

РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти.

У ро́зстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстил — ро́зстил іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розстил — -у, ч., спец. Дія за знач. розстилати, розіслати. У розстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстил — РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти². При комбайновому збиранні льону-довгунця з розстилом соломи на днищі для одержання трести високої якості, а також скорочення строків збирання треба перевертати стрічки стебел (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах