1. Орфографічний словник української мови

розстил

ро́зстил

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстил — -у, ч., спец. Дія за знач. розстилати, розіслати. У розстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розстил — РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти². При комбайновому збиранні льону-довгунця з розстилом соломи на днищі для одержання трести високої якості, а також скорочення строків збирання треба перевертати стрічки стебел (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. розстил — РО́ЗСТИЛ, у, ч., спец. Дія за знач. розстила́ти, розісла́ти. У ро́зстил — розстеляючи по поверхні чого-небудь. Словник української мови в 11 томах