розстилання

РОЗСТИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розстила́ти і розстила́тися.

Більшість колгоспів Степу висівають баштанні культури квадратним, квадратно-гніздовим і прямокутним способом. Це дає змогу вести обробіток посівів до розстилання огудини вздовж і впоперек поля (Колг. Укр., 5, 1962, 14);

Раннє збирання льону (в червні) дає можливість використати кращі строки (серпневі) для розстилання і замочування соломки і цим поліпшити якість трести (Техн. культ., 1956, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстилання — розстила́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розстилання — -я, с. Дія за знач. розстилати і розстилатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розстилання — РОЗСТИЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розстила́ти і розстила́тися. Більшість господарств Степу висівають баштанні культури квадратним, квадратно-гніздовим і прямокутним способом. Словник української мови у 20 томах