розстрілювання

РОЗСТРІ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розстрі́лювати.

З в'язниць доходили інформації про тайні розстріли. Щойно в листопаді 1942 р. розстрілювання набрало більш публічного характеру (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. розстрілювання — розстрі́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розстрілювання — -я, с. Дія за знач. розстрілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови