розстрілювання

РОЗСТРІ́ЛЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розстрі́лювати.

З в'язниць доходили інформації про тайні розстріли. Щойно в листопаді 1942 р. розстрілювання набрало більш публічного характеру (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстрілювання — розстрі́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розстрілювання — -я, с. Дія за знач. розстрілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови