розстібатися

РОЗСТІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідше РОЗСТІ́БУВАТИСЯ і рідко РОЗСТЬО́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСТЕБНУ́ТИСЯ, стебну́ся, сте́бнешся, РОЗСТІБНУ́ТИСЯ, стібну́ся, сті́бнешся, док.

1. Ставати, робитися незастебнутим (про одяг).

Комірець сорочки .. розстебнувся, пазуха зовсім розхристалася (Панас Мирний);

// Вийматися з петельок (про ґудзики, гаплики і т. ін.), розв'язуватися, роз'єднуватися (про застібки).

В молодиць від реготу розстібувались гаплики на спідницях (О. Ільченко);

– Сорочка ціла і кохта ціла, а кнопки всі за раз розстебнулись! (О. Гончар).

2. Розстібати на собі одяг.

Кинув [Кирило] шапку, похукав у руки, розстібаться давай. Сіпа ті ґудзики, сіпа – не розстебнеться: як граблі руки (А. Тесленко);

Баба Горпиниха почала .. розстьобуватися (Панас Мирний);

Хома розстебнувся, виставляючи груди з гвардійським значком і медаллю “За відвагу” (О. Гончар).

3. тільки недок. Пас. до розстіба́ти, розсті́бувати, розстьо́бувати.

Значення в інших словниках

1. розстібатися — розстіба́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розстібатися — -аюся, -аєшся, рідше розстібуватися і рідко розстьобуватися, -уюся, -уєшся, недок., розстебнутися, -стебнуся, -стебнешся і рідко розстібнутися, -стібнуся, -стібнешся, док. 1》 Ставати, робитися незастебнутим (про одяг).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розстібатися — РОЗСТІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, рідше РОЗСТІ́БУВАТИСЯ і рідко РОЗСТЬО́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗСТЕБНУ́ТИСЯ, стебну́ся, сте́бнешся і рідко РОЗСТІБНУ́ТИСЯ, стібну́ся, сті́бнешся, док. 1. Ставати, робитися незастебнутим (про одяг). Комірець сорочки..  Словник української мови в 11 томах