Словник української мови у 20 томах

розсіювання

РОЗСІ́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися.

Зірки, крім розсіювання своєї енергії, яка є наслідком випромінювання, розсіюють і свою речовину (з наук.-попул. літ.);

Сучасна методика розсіювання в хмарах необхідних реагентів дозволяє збільшувати опади на 10–20 процентів у будь-якому районі Землі (з наук.-попул. літ.);

Для кожного типу лампи вказується максимальна потужність, яка може виділятися на аноді без погіршення роботи лампи. Ця величина називається допустимою потужністю розсіювання (з навч. літ.);

Основним процесом, що передає інформацію про структуру об'єкта, є пружне розсіювання електронів (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розсіювання — розсі́ювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розсіювання — -я, с. Дія за знач. розсіювати і розсіюватися і стан за знач. розсіюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсіювання — РОЗСІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися. Зірки, крім розсіювання своєї енергії, яка є наслідком випромінювання, розсіюють і свою речовину (Наука..  Словник української мови в 11 томах