розсіювання

РОЗСІ́ЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися.

Зірки, крім розсіювання своєї енергії, яка є наслідком випромінювання, розсіюють і свою речовину (з наук.-попул. літ.);

Сучасна методика розсіювання в хмарах необхідних реагентів дозволяє збільшувати опади на 10–20 процентів у будь-якому районі Землі (з наук.-попул. літ.);

Для кожного типу лампи вказується максимальна потужність, яка може виділятися на аноді без погіршення роботи лампи. Ця величина називається допустимою потужністю розсіювання (з навч. літ.);

Основним процесом, що передає інформацію про структуру об'єкта, є пружне розсіювання електронів (з наук. літ.).