розсіювання
РОЗСІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися.
Зірки, крім розсіювання своєї енергії, яка є наслідком випромінювання, розсіюють і свою речовину (Наука.., 2, 1958, 38);
Для кожного типу лампи вказується максимальна потужність, яка може виділятися на аноді без погіршення роботи лампи. Ця величина називається допустимою потужністю розсіювання (Осн. радіотехн., 1957, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсіювання — розсі́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розсіювання — -я, с. Дія за знач. розсіювати і розсіюватися і стан за знач. розсіюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсіювання — РОЗСІ́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́ювати і розсі́юватися і стан за знач. розсі́юватися. Зірки, крім розсіювання своєї енергії, яка є наслідком випромінювання, розсіюють і свою речовину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах