розсіяння

РОЗСІ́ЯННЯ, я, с.

Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися.

Почалось [У 90-х роках XIX ст.] розсіяння вірмен по всьому світі! (П. Тичина);

При проходженні рентгенівського проміння через речовину його інтенсивність послаблюється в результаті поглинання та розсіяння (з наук. літ.);

У процесі поширення радіохвиль у міжзоряному й міжгалактичному середовищі істотну роль відіграє їх розсіяння у космічній плазмі (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. розсіяння — розсі́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розсіяння — -я, с. Дія за знач. розсіяти, розсіювати і розсіятися, розсіюватися і стан за знач. розсіятися, розсіюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розсіяння — РОЗСІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися. Англійська буржуазія [в 90-х роках XIX ст.] підготувала ганебну вірменську різанину..  Словник української мови в 11 томах